06 листопада 2024 р., на базі наукової бібліотеки ДНУ ім. Олесі Гончара, викладачі Зейналова Ж.А., Назаренко І.В. із залученням директорки наукової бібліотеки ДНУ, кандидатки історичних наук Лучки Л.М. провели заняття на тему «Книга як різновид видання. Основні характеристики книги».
Мета лекції-екскурсії: збагатити знання здобувачів освіти; встановити зв'язок з практикою; сформувати поняття книга, книжкове видання, книга, як різновид документа; актуалізувати пізнавальні інтереси; формування наукового світогляду; сприяти професійної орієнтації.
Під час лекції-екскурсії здобувачі освіти отримали знання про книгу, як важливе джерело інформації, канал соціальної комунікації, основний різновид документа в складі фондів, бібліотек та інших документно-комунікаційних структур, важлива форма зберігання словесної та графічної та графічної інформації, призначеної для багатократного використання і передачі в просторі та часі, особливі функції різноманітних типів книг; історію книги (рукописної та друкарської).
Лучка Людмила Миколаївна розповіла здобувачам освіти історію становлення і розвитку бібліотеки, її досягнення і злети.
Наукова бібліотека ДНУ розпочала свою діяльність восени 1918 року з невеликого книжкового фонду – приблизно 1000 примірників. Значне поповнення фондів в 1920-ті роки надало їй право називатись фундаментальною. На теперішний час двохмільйонний фонд різногалузевих видань доступний науковцям, викладачам, здобувачам освіти не тільки університету, а інших навчальних закладів. У 2003 році науковій бібліотеці присвоєно почесне звання імені Олеся Гончара.
Людмила Миколаївна провела тематичний огляд стародруків.
Джерелом надходжень до відділу рідкісних та цінних книг бібліотеки були книгозбірні місцевих навчальних закладів, наукових та громадських товариств, приватні колекції. Особливо цінною часткою фондів була книгозбірня І Катеринославської чоловічої гімназії, одної з найстаріших в Російській імперії (відкрита в 1793 р.).
Здобувачі освіти мали можливість ознайомитися з такими рідкісними виданнями, як De antiguitatibus urbis Romae» Л. Фауно (Venezia, 1549), «Originum illustrissimae stirpis saxonicae» Г. Фабріціуса (Jena, 1598), «Historiarum sui temporis» Ж. де Ту (Paris, 1609 – 1614, окремі томи), «Institutio poetica» Й. Бухлера (Koln, 1617), «Енциклопедія» Д. Дідро і д’Аламбера, а також прижиттєві виданнями творів М. Ломоносова, О. Сумарокова, В. Татищева, М. Щербатова, П.С. Палласа, Ж.-Л. Монтеск’є, Дж. Локка, Ж. Бюффона, І.В. Гете, Д.І. Яворницького, Л.В. Писаржевського, Т.Г. Шевченка.
Здобувачі освіти мали змогу ознайомитися з організацією роботи довідково-бібліографічного відділу та кабінетом бібліотекознавства.
